EN |
UA
Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) — одна з найвидатніших постатей української літератури. Її творчість стала символом сили духу, інтелекту та боротьби за національну культуру. Хоча письменниця народилася на Волині, її життя й творчість були пов’язані з різними містами України, зокрема і з Полтавою. Її мати Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач) народилася у 1849 році в місті Гадячі Полтавської губернії, в родині небагатого поміщика, дворянина Петра Якимовича Драгоманова. Дитинство юної Лесі також проходило в родинному маєтку Зелений Гай на Полтавщині.
Неодноразово Леся Українка приїздила до Полтави. На той час наше місто було одним із центрів формування української національної культури. Тут працювали відомі письменники, актори й громадські діячі. Місто стало важливим осередком поширення української мови в літературі та театрі. Зокрема наприкінці літа 1903 року в Полтаві відбулася визначна громадсько-культурна подія – відкриття пам'ятника першому поетові нової української літератури І.П. Котляревському. Леся Українка разом з матір’ю взяли участь у цьому дійстві, де зустрілися з багатьма українськими літераторами і культурними діячами. На згадку про цю зустріч залишилося групове фото, зроблене на третій день свята відомим полтавським фотографом Йозефом Хмелевським. Це був її найтриваліший приїзд до Полтави. Протягом святкових днів Леся Українка з Оленою Пчілкою зупинилися в будинку полтавського адвоката Миколи Дмитрієва (нині – вул. Конституції,3), відвідували урочистості з нагоди відкриття пам’ятника в Просвітницькому будинку ім. М. В. Гоголя. У Полтаві є ще один пам’ятний будинок – це Європейський готель, де проживали або брали участь у святкових обідах усі делегати, в тім числі й Леся Українка.
Немає сумнівів, що в ті святкові дні Леся Українка відвідала оселю Івана Котляревського, де зараз відкритий музей-садиба І.П. Котляревського. Після урочистостей 30 серпня Леся Українка разом із Михайлом Коцюбинським, Михайлом Старицьким, Оленою Пчілкою, Володимиром Самійленком, Василем Стефаником, Гнатом Хоткевичем, Христею Алчевською приходила в гості до Панаса Мирного в затишний будиночок на Кобищанах, де відбулося приватне засідання обмеженого кола присутніх. Сьогодні в Полтавському літературному-меморіальному музеї Панаса Мирного зберігається оригінальний музейний експонат - старовинне фортепіано до якого торкалися руки Лесі Українки, демонструючи її майстерні навички гри на інструменті. А 31 серпня місто влаштувало для своїх гостей розкішний обід у ресторані «Монголія» вул. Мало Петровська (нині - вул. Гоголя, 25). «Карту обіду вічній пам'яті І.П. Котляревського» склав Панас Мирний. Усі назви страв він узяв із «Енеїди» Івана Котляревського.
Хоч Полтава не була головним місцем проживання Лесі Українки, місто стало частиною ширшої культурної мапи життя письменниці. Через знайомства, літературні контакти та культурні події Полтава входила до того кола українських міст, де формувалася модерна українська література. У грудні 1905 року в Полтаві був заснований перший на теренах Наддніпрянської України український демократичний часопис «Рідний край». З часу його появи і до моменту закриття у 1907 році, однією із активних його дописувачок була Леся Українка.
Леся Українка прожила яскраве і насичене життя, сповнене творчості, боротьби та служіння українській культурі. Вона померла 1 серпня 1913 року в грузинському місті Сурамі через туберкульоз кісток. Похована в Києві на Байковому кладовищі.
Полтава прощалася зі славною дочкою України голосом Панаса Яковича Рудченка. У серпні 1913 року до редакції газети «Рада» Панас Мирний писав: «До пекучої журби та гіркого смутку приточую і свою старечу сльозу. Може, і вона, зронена над несподівано розкритою домовиною Лесі Українки, зіллється з іншими і хоч цяточку полегшить усім, хто знав нашу видатну письменницю і велику громадянку, пережити велику втрату рідного краю. Хай земля пухом ляже над її змученим хворобами тілом, а натхненні твори, що ними одарила нас небіжчиця, будуть навчати наших нащадків тієї безмірної любові до рідного краю, якою за життя билося її палке серце!». Згодом син Панаса Мирного розповідав, з якою любов’ю і пошаною вимовлялося в родині ім’я Лесі Українки. У Михайла Рудченка часто запитували, що Панас Мирний говорив удома про Лесю Українку. Це питання син письменника з’ясував у матері Олександри. Вдова Панаса Мирного відповіла: «Вона була для нашої сім’ї – просто наша Леся. Її нелегке життя було дуже близьке нам».
Сьогодні ім’я Лесі Українки вшановують у Полтаві в назвах вулиць, освітніх закладів та культурних заходах. Її творчість і далі вивчають у школах та університетах, а постать письменниці залишається символом сили українського слова.
Леся Українка належить усій Україні, але кожне місто, пов’язане з її життям чи творчим колом, додає нові штрихи до розуміння цієї видатної постаті. Полтава — одне з таких міст.
1871-1913
-
-
