Монумент Слави (Сучасна назва) |
Колона Амвросимова (Пропонована назва) |
Картографічні та історичні джерела свідчать, що на початку ХVІІІ століття поблизу Круглої площі Полтави проходив захисний вал фортеці з єдиними на той час в’їзними воротами до передмістя. Саме навпроти них навесні 1709 року було збудоване шведське фортифікаційне укріплення «Еллербург» з метою блокування виїзду з міста. До забудови початку ХІХ століття полтавці випасали тут домашню худобу.
Пам’ятник, відкритий 1811 року на честь 100-літнього ювілею баталії, є центром восьмипроменевої містобудівної композиції і утворює разом із забудовою Круглої площі ансамбль доби класицизму (ампір), аналогів якому немає в Україні. За мистецькою цінністю ансамбль належить до містобудівних шедеврів світового рівня, як-то площа Святого Петра у Римі, площа Росіу в Лісабоні, Вандомська площа в Парижі та інші.
Автори проєкту: губернський архітектор М. Амвросимов, професор Академії мистецтв Тома де Томон, скульптор Ф. Щедрін, консультації Ф. Гордєєва, Г. Угрюмова, І. Мартоса. Будівництвом керував М. Амвросимов. Творці монумента, ґрунтуючись на принципах античної архітектури, використали давньоримську традицію й атрибутику, уникнувши імперської символіки.
Дворівневий п’єдестал, виконаний з місцевого граніту, тримає стилізовану під ствол гармати чавунну колону тосканського ордера. Верхня частина колони увінчана бронзовим з позолотою орлом, у кігтях якого блискавки, а в дзьобі – лавровий вінок. Уздовж ствольної поверхні колони в місцях з’єднання трьох частин – бронзові прикраси у вигляді пальмового та дубового листя, вінків та фасцій. Кубічна основа колони Амвросимова з північної та південної сторони містить високомистецькі бронзові горельєфи у вигляді римського військового спорядження. Західна і східна частини гранітного куба в обрамленні змія, що тримає себе за хвіст, містить написи: «окончен в 1809 году» та «июня 27-го 1709 года». Верхня частину п’єдесталу прикрашена чавунною огорожею у вигляді мечів, спрямованих донизу, а нижня частина містить 18 гармат, вмонтованих в основу п’єдесталу. Загальна висота монумента – 16, 61 м, висота колони – 10,35 м, висота орла – 2,11 м, розмах крил – близько 3 м.
Нині навколо пам’яток Полтавської битви, встановлених за часів імперії, розгортаються «війни пам’ятей» та «війни пам’ятників», учасники дискусій займають позиції від поміркованих до вкрай радикальних. У цивілізованих країнах зберігають свою культурну спадщину. Навіть складні сторінки історії мають слугувати уроком для прийдешніх поколінь.
Об’єкт є пам’яткою монументального мистецтва національного значення (Постанова Кабінету Міністрів України від 3.09.2009 р. №928 «Про занесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України», охоронний номер 160010-Н).
-